Як запорізька поліція викрила злочинця завдяки "гібридному вбивству"

Чи не вперше в Україні запорізька поліція, аби запобігти замовному вбивству, вдалася до повномасштабної кампанії з дезинформації, в якої несвідомо взяли участь десятки медіа. Подробиці незвичної для українських терен поліцейської операції дізнався портал Depo.Запоріжжя.

Інформація про вбивство бізнесмену з Кавказу, якого було підірвано неподалік Запоріжжя у суботу, 23 квітня, гранатою РГД-5, пролунала як грім серед ясного неба. Й не лише через сам факт зухвалого вбивства, резонансного як в масштабах Запоріжжя, так і всієї України, а й через те, що чи не вперше єдиним джерелом цієї інформації стало повідомлення Національної поліції. Ані у ЗМІ, ані у соціальних мережах, ані в плітках, які можна почути в транспорті і магазинах, до повідомлення поліцейських не було жодного відлуння резонансної події.

Проте, звісно, ніхто не поставив під сумнів інформацію поліцейських. Старший інспектор відділу комунікацій ГУНП в Запорізькій області Олександр Солошенко, який саме і озвучив моторошні подробиці замовного вбивства, був цілком переконливий. Він повідомив, що в автівку BMW X5, яка належить вихідцю з Кавказу, що останні 20 років проживав на території України та мав бізнес у Запоріжжі, невідомі кинули гранату РГД-5. Чоловік загинув на місці. Основна версія правоохоронців - вбивство пов'язано з комерційною діяльністю загиблого. Порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 115 Кримінального кодексу України (Умисне вбивство).

Для тих, хто міг засумніватися, поліція знов чи не вперше оприлюднила шокуюче відео: труп, що звішується з підірваної автівки, а потім лежить, накритий закривавленим простирадлом, а також кадри, на яких на місці злочину відбуваються слідчі дії. Також поліція звернулася до громадян, які могли бути свідками та очевидцями злочину, з проханням зателефонувати до поліції і поділитися інформацією.

Повідомлення про резонансне вбивство швидко поширили спочатку запорізькі, а потім загальноукраїнські ЗМІ та, звісно, ласі до подібних новин з України російські ресурси.

І лише в понеділок, 25 квітня, стало відомо, що усі ці заяви, фото- і відеокадри від початку до кінця були спектаклем, блискуче зіграним запорізькими правоохоронцями, щоб попередити навіть не одне, а, ймовірно, кілька замовних вбивств.

За словами запорізьких правоохоронців, першу інформацію про підготовку замовного вбивства вони отримали ще у березні. Але тоді не було відомо ані хто виступає замовником вбивства, ані кого саме вирішили “завалити”. Тривала кропітка робота з документування злочину, яка й вилилася в операцію з імітації вбивства, а потім – масштабної дезінформації. Жертвою злочину мав стати запорізький бізнесмен азербайджанського походження, зайнятий у торгівлі продуктами харчування, якого "замовив" земляк-конкурент, що тривалий час мешкає в Україні, але є громадянином Азербайджану. На час замаху жертву-бізнесмена правоохоронці надійно сховали, адже побоювалися, що є “дублюючий склад“ кілерів. В ролі само жертви виступив співробітник карного розшуку, якого належним чином загримували під труп. “Вбивство мало виглядати як вибух ручної гранати. Тому максимально все робилося для того, щоб і місце скоєння злочину, і пошкодження на жертві були максимально підігнані під цей вид вбивства“, - розповів Сергій Рудченко, начальник управління кримінальної поліції ГУ Нацполіції в Запорізькій області.

Правоохоронці поки що не готові говорити про безпосереднього виконавця вбивства. Але можна припускати, що ця людина була або підставною, або “завербованою“ у процесі викриття злочину. Кілер, за попередньою домовленістю, надав замовнику докази знищення конкурента. Проте, за словами заступника начальника слідчого управління ГУ Нацполіції в Запорізькій області Вікторії Козирь, до моменту їхньої передачі замовник уже був впевнений у вдалому замаху, адже інформацію про вбивство бізнесмена побачив в ЗМІ. Таким чином, за допомогою медіа запорізькі поліцейські вдало підтвердили вбивство, якого насправді не було.

Замовник розплатився з кілером. Після чого обох було затримано. Суму, в яку було оцінено життя запорізького бізнесмена, правоохоронці не розголошують. Проте, каже Вікторія Козирь, якщо б замовника не зупинили, цей замах на вбивство міг бути не останнім. Адже безжальний до конкурентів чоловік збирався й надалі усувати їх фізично.

Згодом запорізькі поліцейські обіцяють розкрити усі подробиці своєї операції, яка, за їхніми словами, стала першою в Україні, коли для викриття замовного вбивства була використана масштабна дезінформація в медіа. Втім, і в українській, й у світовій практиці поліція давно й доволі успішно використовує медіа для розкриття чи запобігання злочинам. Depo.Запоріжжя вибрало найбільш яскраві приклади вдалої співпраці медіа і поліції.

ТОП-5 вдалої співпраці поліції та медіа

1. Імітація запорізьких поліцейських майже повністю повторює операцію, що провели їхні колеги в Одесі в січні 2003 року. Тоді правоохоронцям вдалося затримати кілера, якому замовили вбивство місцевого бізнесмена. Щоб переконати можливого замовника в тому, що вбивство вже скоєне, злочин було імітовано, а саме розстріляно автівку підприємця. Сюжет про це показало місцеве телебачення, що стало для замовника остаточним доказом того, що замах був вдалий. Повіривши повідомленню, замовник вийшов на контакт із виконавцем, після чого був затриманий. Різниця з запорізькою імітацією вбивства полягає в тому, що у 2003 році інтернет-ЗМІ ще не були так поширені, тож інформація не набула загальноукраїнського розголосу. Проте, як бачимо, навіть сюжет в новинах виявився достатнім для затримання злочинця й попередження повторної спроби вбивства.

2. Найчастіше ЗМІ використовуються для встановлення осіб злочинців або їхнього розшуку. У 1960 роках в Німеччині завдяки радіо вдалося встановити особу чоловіка, який вкрав семирічного хлопчика. Злочинець зателефонував батькові малюка і запропонував викупити сина. Всі його наступні телефонні розмови зі здирником було записано на магнітну плівку. Велика група фахівців з наукової фонетики і діалектів, ознайомившись з цими записами, одностайно дійшла висновку, що злочинцеві близько 40 років, що він не належить до освічених верств населення, що в його промові переважає діалект Рейнсько-Рурської області. По радіо кілька разів передали магнітну запис промови злочинця і звернулися із закликом до населення допомогти встановити його особистість. Щоб увага слухачів не відволікалася змістом розмови, а була прикута виключно до особливостей мови, криміналісти зробили монтаж, що включив в себе повторення одних і тих же фраз і зворотів. Шість радіослухачів впізнали голос і назвали ім'я людини, якій він належить. Ця людина і виявилася злочинцем.

3. Психологічний вплив на злочинців через ЗМІ - ще один тактичний прийом гібридної війни зі злочинністю. Використовується він, щоб змусити злочинців активізуватися. Застосовують його найчастіше для злочинних груп, проти яких немає достатньої доказової бази. Такий прийом, зокрема, був використаний у 1999 році у Криму, який просто потерпав тоді від організованої злочинності. У ЗМІ з’явилася кілька заяв про розслідування серії тяжких злочинів. Спікерами виступили тодішній начальник ГУ МВС України у Криму Геннадій Москаль та міністр внутрішніх справ України Юрій Кравченко. Сьогодні вже мало, хто пам’ятає заяви Кравченка, а от що і як каже нинішній очільник Закарпаття Геннадій Москаль, освіжити в пам’яті нескладно. Недивно, що після цього в злочинному середовищі почався “шухер”, завдяки якому вдалося арештувати депутатів Керченської міськради, розкрити вбивства на замовлення – зокрема, найвищих посадовців автономії, а також знешкодити злочинні групи в складі 23 осіб, що протягом чоти­рьох років скоїли понад 40 тяжких злочинів, в тому числі 10 убивств на замовлення в п’яти регіонах України.

4. Рекламні медіа також можуть статися в нагоді. У грудні 2001-січні 2002 років правоохоронці, розслідуючи два вбивства у Києві, виявили, що обидві жертви пов’язує те, що вони давали в рекламній газеті оголошення стосовно продажу шуби з натурального хутра. Для виявлення та затримання осіб, що скоїли ці злочини, правоохоронці помістили в ту саму рекламну газету оголошення щодо продажу шуби. В результаті тактичної операції удалося затримати двох злочинців, які обирали своїх жертв із числа осіб, що подавали оголошення відносно продажу дорогих речей до рекламної газети.

5. У ЗМІ потрібно не лише правильно розмішувати інформацію, але й вміти збирати її з газетних сторінок. У 1915 році начальник поліції з Херн-Бея прочитав кілька повідомлень в лондонських газетах і направив інспектору Скотленд-Ярду Артуру Фаулеру Нілу рапорт про смертельний випадок, що трапився 13 липня 1912 в Херн-Беї. Цей випадок смерті був настільки схожий з іншими, раніше описаними в газетах, що начальник поліції в Херн-Беї запідозрив зв’язок і просив Ніла перевірити це. Наслідком розслідування стало встановлення, а згодом і арешт особи, яка вчинила ці вбивства. Ним виявився Джордж Джозеф Сміт 1872 року народження, син страхового агента, з 9-річного віку – вихованець виправного будинку, шахрай, аферист, злодій, частий мешканець багатьох звичайних і каторжних в'язниць. Поступово напали на слід, а потім знайшли і жінок, у яких він виманював всі заощадження, щоб потім негайно зникнути. Перед скоєнням вбивств він укладав договори страхування на суму приблизно 500 фунтів стерлінгів. Своїх дружин Сміт переконував складати заповіт на його користь. 22 червня 1915 року Джордж Джозеф Сміт постав перед судом Олд-Бейлі. Після наради присяжних, яка тривала лише 20 хвилин, його визнали винним і засудили до смертної кари через повішення.