"Шатун" в мантії: Як депутати та посадовці "чхають" на українські суди

Ігнорування судових рішень органами місцевого самоврядування стає все більш поширеною практикою в Україні

"Шатун" в мантії: Як депутати та посадов…

За Конституцією рішення українських судів є обов’язковими для всіх громадян і органів на території держави. Але, виявляється, органи місцевого самоврядування і державні установи можуть ігнорувати їх упродовж невизначеного часу, прикриваючись колективною відповідальністю. Що і роблять. Портал Depo.Запоріжжя зібрав найгучніші приклади невиконання судових рішень органами влади.

Як екс-очільник Запорізької облради підклав жирну свиню депутатам

Ігнорують виконання рішень суду не лише на фронтовій Луганщині, але і в прифронтовому Запоріжжі. Тут депутати обласної ради кілька сесій поспіль відмовляються поновити на посаді директора комунального підприємства "Готель "Україна" Юрія Ільницького, а також сплатити йому зарплатню за період, упродовж якого він не працював, і компенсацію за заподіяну моральну шкоду - загалом 160 тис грн., а ще судовий збір. Відповідне рішення Хортицький районний суд Запоріжжя ухвалив ще 15 червня, але депутати оголосили йому справжній бойкот. На вересневій сесії тричі відмовилися навіть включати проект рішення про поновлення до порядку денного, потім просто не збиралися на сесії - голова облради змушений був переносити їх через відсутність кворуму. Коли у жовтні все ж таки зібралися, рішення провалили - за нього проголосували лише 20 обранців.

Зазначимо, що до звільнення Юрія Ільницького обласна рада, дійсно, рук не докладала. Коли це рішення було винесено на сесію, депутати проголосували проти. Але тодішній голова облради Віктор Межейко, відомий тим, що є на сьогодні єдиним можновладцем, засудженим за розгін Майдану, звільнив Юрія Ільницького своїм розпорядженням. Тож зрозуміти депутатів, які не схотіли нести відповідальність за це і виправляти помилки Межейкі, можна. Але суд вважає інакше, і розподілив відповідальність, зокрема й фінансову, між колишнім очільником облради і нинішнім депутатським корпусом.

Незвільняємий Жук: Влада Сум не може позбутись опального директора департаменту

Якщо депутати обласної ради завзято ігнорують суди, то їхнім міським колегам, як то кажуть, сам Бог велів. Саме так поводиться Сумська міськрада, в якій близько року триває епопея зі звільненням директора Департаменту містобудування та земельних відносин Анатолія Жука.  Почалася вона майже відразу по тому, як мером міста став батьківщинець Олександр Лисенко. "Зачищаючи" кабінети від кадрів попередника Геннадія Мінаєва Лисенко наштовхнувся на доволі впертого Жука, який ніяк не бажав позбуватись свого крісла.

На кожне розпорядження про звільнення Анатолій Жук отримував рішення суду про скасування і поновлення на посаді. Суми неодноразово ставали свідками феєричних видворень Жука з кабінету і не менш феєричних повернень.

Коли кількість звільнень-поновлень перевалила за п’ять, у мера ухвалили стратегічне рішення – разом з Жуком "валити" і весь департамент. Мовляв, реорганізація, перерозподіл функцій, скорочення…

І через міську раду навесні 2016 року протягнули рішення, яким департамент містобудування та земельних відносин міськради просто "скасували". Коли ж Жук вчергове приніс виконавчий лист про своє поновлення, виявилося, що керованого ним підрозділу більше немає. Опального керівника, між тим, поновили на посаді директора "поза штатом" і тут же знову звільнили.

Разом з Жуком позбулися роботи і 33 працівники департаменту включно з головним архітектором міста Володимиром Биковим.

Звільнені не забарилися з влаштуванням "майдану". Там їм особливих успіхів досягти не вдалося. Натомість згодом з’явилося доленосне рішення суду, підверджене і апеляцією, про скасування рішення сумської міськради про ліквідацію департаменту містобудування.

Наразі звільнені, разом з Жуком, користуючись цим рішенням суду, поновлюються на своїх посадах через місцеві суди. Втім, у міськраді продовжують не поспішати з виконанням рішень. Подекуди навіть лунають звинувачення у "купленості" судів.

Коли крісло мера Сіверськодонецька перестане ходити по колу

Ще одна міська судова "феєрія" триває на багатостраждальній Луганщині, де вдруге намагається повернутися в крісло міського голови Сіверськодонецька, що на сьогодні є обласним центром, Валентин Казаков.

Усе почалося ще після виборів у 2015 році. Мер не поладив з міськрадою, депутати якої, маючи коаліцію з начебто демократичних сил, усі перетасувалися, перейшовши на бік "Опоблоку". Ляшківці, тимошенківці та кілька депутатів "Нашого краю" стали "тушками" і влаштували заколот проти Казакова. У перший раз його відправили у відставку в лютому 2016 року, і меру довелося побігати по судах, аби повернути собі крісло. Суд то відкладав справу, то не з'являлися свідки, все затягнулося аж до травня. Лише в останній день весни Донецький апеляційний адміністративний суд відновив Казакова на посаді міського голови, але він пробув на ній недовго. Вже 13 жовтня та ж міськрада знову відправила його "в бан". Але цього разу відновлення не забарилося - 28 листопада Казаков мав позитивне для себе рішення суду. Проте, він досі не може потрапити на роботу, конкуренти змінили у його кабінеті замки, поставили сигналізацію. Не виключно, що можуть знову зібрати сесію та винести рішення про відставку. Незважаючи на патову ситуацію у владі Сіверськодонецька Рада не квапиться призначати там вибори – питання пройшло тільки профільний комітет, а президент теж не поспішає вводити ВЦА. Тож, можливо в суд Казакову доведеться бігти втретє.

Із почином: райрада vs головлікарка

Ну і картина повного правового нігілізму органів влади була б (перепрошуємо за тавтологію) не повною без вчорашнього голосування у Бєлозерській райраді, що на Херсонщині. Тут депутати відмовилися виконувати рішення суду про поновлення на посаді головного лікаря КЗ "Білозерський центр первинної медико-санітарної допомоги" Лілії Плахтирь. Відповідний проект рішення підтримали лише дев’ять депутатів із 30-ти. 

І це не дивно, ажде вони самі півроку тому і звільнили головлікарку з посади. Зроблено це було за висновками тимчасової комісії з комплексної перевірки діяльності КЗ "Білозерський центр первинної медико - санітарної допомоги". Комісія знайшла в закладі купу порушень, зокрема, Плахтирь закидали допущення до медичної діяльності працівника без медичної освіти, нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, а також транспорту медичного закладу. Крім того, створення нестерпного соціально-психологічного клімату у структурних підрозділах КЗ "Білозерський ЦПМСД" , авторитарний стиль керівництва, який негативно впливає на роботу колективу,  порушує злагодженість, знижує ініціативність персоналу, сприяє постійному плину кадрів,  приниження підлеглих тощо.

На додаток за лікарню і головлікарку взялася Бориславська місцева прокуратура, яка відкрила кілька кримінальних проваджень, зокрема,  з попередньою правовою кваліфікацією грубе порушення законодавства про працю і привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Проте правоохоронці провини Плахтарь поки що не довели, а суд встав на бік головлікаркі і зобов’язав депутатів поновити її на посаді. 

Скільки триватиме ця епопея, говорити зарано, адже і Плахтирь і депутати з огляду на вище  сказане ще тільки на початку "хресного путі". 

Юрист Денис Тарасов каже, що виконання рішень суду є обов’язковим для всіх органів на території України.  Невиконання загрожує адміністративною відповідальністю, а саме штрафом, який може накладатися тричі, а випадках злісного невиконання, відповідальна особа може бути пригнута до кримінальної відповідальності за статтею 382 Кримінального кодексу України (Невиконання судового рішення). Максимальна санкція - позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Окрім того, якщо у рішенні суду, який відмовляється виконувати певний орган, є якісь фінансові зобов’язання, на рахунки і майно органу може бути накладений арешт. Однак юрист зазначає, що колегіальна відповідальність місцевих рад дозволяє уникати відповідальності, адже голова ради, який в даному випадку є відповідальною особою, завжди може сказати, що немає права і можливостей вплинути на депутатський корпус, який бойкотує виконання рішень.

Чи з'явиться нога "доктора зло" на порозі Луганської ВЦА

Уже кілька тижнів інтернет-спільнота, активісти і патріоти заламують руки і плюються через судове рішення про поновлення на посаді  Павла Малиша, який до війни працював головою управляння охорони здоров'я Луганської ОДА.  У соцмережах та ЗМІ Малишу закидають співпрацю з окупантами  і навіть причетність до створення бригади лікарів, які проводили евтаназію пораненим і полоненим бійцям ЗСУ. Щоправда, ані кримінальної справи щодо цього, ані доказів немає. Принаймні, поки що. На суд щодо свого відновлення на посаді Малиш не з'являвся, довіривши справу представникам. Тому спитати, де він був і чим займався у 2014 році, можливості не було.

Тож суд поновив на посаді все ж таки не злочинця, а посадовця, якого вважає незаконно звільненим.

Але далеко не факт, що юридичне рішення стане фактичним у найближчий перспективі, адже в Луганській ВЦА прямо заявляють, що ноги Малиша в них не буде, мовляв, є діючий голова департаменту - Ольга Рибалко, і її не мінятимуть. І знають, про що говорять, оскільки відморожуватися від виконання рішення можуть скільки завгодно.   

Малиш був звільнений ще за часів губернаторства Геннадія Москаля, оскільки на роботі не з'являвся. Але суд під час прийняття рішення зважав на те, шо про звільнення Малишу не було повідомлено заздалегідь. У рішенні суду йдеться про те, що його звільнили нібито без урахування АТО і того факту, що чиновник перебував на лікарняному. Як з'ясувалося, Малиш понад два місяці у 2014 році не здійснював управлінських функцій і не повідомляв про своє місце знаходження. Як стверджує Луганська ВЦА, це призвело до припинення фінансування обласних закладів охорони здоров'я, але суд з цим не погодився і не врахував цю причину як достатню для звільнення.

У підсумку, судове рішення де-факто відновило Малиша на посаді, але ВЦА подала апеляцію на рішення суду першої інстанції. Боротьба за портфель триватиме, але як реально вирішити цю проблему – невідомо. Мабуть, судитимуться безкінечно.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme