Як чекісти "Партію фраєрів" у запорізькому виші "перековували" (ДОКУМЕНТИ)

Чекістам рекомендували не "вибивати" з завербованих зізнання в усіх "гріхах": згодом самі розкажуть

Як чекісти "Партію фраєрів" у запорізько…

Питання роботи з агентурою у структурі КДБ УРСР в черговий раз було актуалізоване восени 1959 року. Керівники структурних підрозділів ділилися з "центром" своїми думками з цього приводу. Розповіло про свою практику і Запорізьке управління КДБ. З основними тезами цього цікавого документу портал Depo.Запоріжжя і пропонує ознайомитися.

Отже, визнаючи, що від якості агентури напряму залежить успіх тієї чи іншої розробки, запорізькі комітетчики пропонували внести зміни в існуючу практику перевірки й вивчення кандидата на вербовку. Відповідно, після того, як буде підібрана кандидатура, з цією людиною радили встановити довірчі відносини й підтримувати їх до півроку, зберігаючи конспірацію. У процесі спілкування з кандидатом, оперативник мав вивчати його особисті якості. З цією метою дозволялося дати кандидату якесь доручення із з'ясування окремих питань, але не пов'язаних із запланованою розробкою. Одночасно кандидат вивчався через інші джерела. Після цього, в комплексі, робився висновок щодо його придатності для вербовки за особистими якостями й можливостями.

Але це стосувалося тих осіб, на яких у КДБ не було компромату. Робота з кандидатами на вербовку з "ворожого середовища", або за наявності компромату мала відрізнятися. Зокрема, основну роль у перевірці, вивченні особистих якостей й можливостей кандидата мала зіграти наявна агентура та засоби оперативної техніки. Враховуючи, що для роботи з такими кандидатами велике значення мали "творчі здібності" оперативного співробітника, довіряти такі операції радили досвідченим керівним кадрам КДБ.

Також пропонувалося позбутися практики, за якою необхідною умовою для вербування такої агентури вважалося повне визнання ворожої діяльності, як своєї, так і найближчого оточення. Запорізькі чекісти зазначали, не кожна людина в силу свого психологічного складу може визнати усі свої "ворожі прояви" за ті кілька годин, протягом яких тривала вербовка. Навпаки, коли агент втягнеться в роботу й довірятиме КДБістам, враховуючи при цьому виховну роботу з ним, то сам розповість про свої антирадянські дії й зв'язки. Як, наприклад, агент "Орлов".

Йшлося і про необхідність мати агентуру для вивчення деяких контингентів осіб, зокрема сектантів, церковників, колишніх учасників українського націоналістичного підпілля, репатріантів й інших.

Окреме місце у роботі з агентурою відводилося її використанню, навчанню й перевірці. Оперативники зобов'язані були виховувати агентуру у дусі радянського патріотизму, відданості комуністичній партії й державі. Разом із тим, якщо агентура надто "ворожа", від неї необхідно було добиватися лояльності до СРСР та його політики. Навіть в чомусь допомогти, як, наприклад, агенту "Твердому".

Не радили КДБісти забувати про "архівну" агентуру, а навпаки, залучати її до роботи там, де не було інших джерел інформації й розробки. При цьому роботу з ними пропонувалося починати як з довіреними особами. За умови якісної взаємодії – відновлювати власне агентурні зв'язки. Як відмічалося у документі, досвід роботи з довіреними особами вказував на ефективність такої практики, яка зокрема додавала оперативності в роботі. Особливо ефективно, як виявилося, довірені особи появляли себе у розшуку державних злочинців. Так у 1958-1959 роках периферійними відділами КДБ із 63-х розшуканих злочинців більшість встановили саме "довірені". Вони ж широко використовувалися для спостереження за іноземцями, які прибули до області у побутових справах.

Окрема увага приділялася профілактичній роботі, зокрема на промислових об'єктах. Загалом на той час було "профілактовано" понад півтори сотні осіб. Причому 49 з них перевиховували за участі громадськості. Як це відбувалося можна дослідити на історії з нелегальним гуртком із Запорізької "машинки" (Машинобудівного інституту, нині Запорізький Національний технічний університет), члени якого називали себе "Партія фраєрів".

Утім, запорізькі КДБісти зізнавалися, що профілактичні заходи не завжди були результативними: "деякі особи" продовжували займатися антирадянською діяльністю і після такої "перековки".

Читайте також:

Як МДБ у Запоріжжі "розробляв" іноземні зв'язки колишнього троцькіста;

НКВС у цифрах: Як запорізькі чекісти виконували план з вербувань та легендувань;

На мовному фронті без змін: Як КДБ "вичистив" із запорізького вишу українського філолога;

Венеричні захворювання на службі КДБ: Як запорізького артиста контррозвідка "лікувала".

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme