У Запоріжжі закликали розпочати ретельний облік курганів - сакральної мережі України

Кургани українського степу є символом волі, святинями, спаплюження яких впливає на долю країни та на її майбутнє

У Запоріжжі закликали розпочати ретельни…

Про це йшлося на семінарі сакральної географії: "Запоріжжя, Україна, світ", що відбувся вчора, 18 грудня, в Запорізькій обласній науковій універсальній бібліотеці, передає кореспондент порталу Depo.Запоріжжя.

Кургани українського степу є символом волі, святинями, спаплюження яких впливає на долю країни та на її майбутнє - фото 1

На семінарі з доповіддю "Курганна мережа – багатоплановий феномен українського степу" виступив запорізький краєзнавець та письменник Юрій Вілінов. За його підрахунками, трохи менше п’яти тисяч років тому, одночасно, в Єгипті почали зводити піраміди, а в українських степах – кургани. Первісні кургани – це такі ж складні конструкції, як й їхні аналоги піраміди, складені з дерну, дерева, землі та каменю, а також за своїм призначенням - це поховання знатних осіб. Але українським курганам аналогів нема ніде у світі.

Кургани українського степу є символом волі, святинями, спаплюження яких впливає на долю країни та на її майбутнє - фото 2

Як зазначив доповідач, високі кургани розкидані по всьому Великому Степу від Монголії до Паннонії. Й не тільки у степах, кургани також зустрічаються у лісовій зоні багатьох країн Старого Світу і навіть у Північній Америці. Проте, тільки в українському степу ці тисячолітньої давнини пірамідальні насипи складають мережу, коли з вершини кожного кургану на горизонті обов’язково видно ще кілька.

Загалом таких степових пірамід науковці налічують десятки тисяч, хоча деякі називають цифру – 150 тисяч. Зокрема, на території Запорізької області – понад шість тисяч. Два з яких - у межах міста Запоріжжя, на подвір’ях багатоповерхівок, що на вулицях Ладожській та Бородінській. Був ще один, третій, на виїзді з Бабурки на Нижню Хортицю, але його на початку нинішньої війни на сході, напередодні 9 травня, зрівняли з землею бульдозерами. " До сьогодні, на жаль, правоохоронці так й не знайшли винуватих ", - поскаржився Юрій Вілінов, ілюструючи нинішній стан справ з курганами.

Утім, за словами дослідника, рівняли кургани з землею не лише наші сучасники. Найспритнішими копачами були ще сармати, які добре знали конструкцію скіфських поховань. І з того часу ганебна практика майже не припинялася аж до XX століття, поки цю функцію не перейняла на себе радянська влада, а тепер "чорні археологи". Краєзнавці одностайні: цьому треба покласти край.

Вілінов, так само, як й чимало інших істориків та краєзнавців, категорично проти будь-яких розкопувань курганів, що ще лишились недоторканими. Доповідач послався, зокрема, на Тараса Шевченка, для якого кургани були не просто могилами, а символами волі, святинями, спаплюження яких впливає на долю країни та на її майбутнє. Саме тому він і порівнював у своєму відомому вірші Україну з "начетверо розкопаною, розритою могилою". "Саме зараз потрібна, якщо не державна, то громадська загальноукраїнська програма відновлення курганного ландшафту", - вважає Юрій Вілінов. Цю його думку підтримали всі учасники семінару та запропонували дослідникам розпочати облікову роботу, хоча б для початку на сторінці спільноти сакральної географії, що на "Фейсбуці".

Кургани українського степу є символом волі, святинями, спаплюження яких впливає на долю країни та на її майбутнє - фото 3

Один з нерозкопаних скіфських курганів, що на острові Хортиця. За підрахунками дослідників, у позаминулому столітті їх на острові було близько трьох сотень, тепер – лише три десятки.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme