У витоків творчості: запоріжці побачили перші віршовані рядки легендарної землячки

Вечір пам’яті Марини Брацило відбувся в обласній універсальній науковій бібліотеці сьогодні, 1 грудня, повідомляє кореспондент порталу Depo.Запоріжжя. Запорізька поетеса три роки не дожила до свого сорокаріччя. Трагічно загинула. Завтра, 2 грудня, на день її народження в ЗНУ відбудеться заключний захід третього Всеукраїнського конкурсу української молодої поезії та авторської пісні "Хортицькі дзвони" імені Марини Брацило. А напередодні вшанувати пам’ять землячки, що оспівувала Хортицю, зібралися друзі, колеги по перу та містяни.

Учасники заходу змогли доторкнутися до витоків її творчості: побачити архівні сімейні знімки, зошити з першими віршами Марини, листи, щоденники та вишивки, що принесла на цю зустріч мама поетеси Людмила Федорівна.

Тут же у залі, де проходив вечір пам’яті, юні художники виставили свої малюнки, намальовані під враженням від поезії Марини Брацило.

Майже дві години звучали Маринчині вірші. Причому її поетичні твори декламували різні за віком люди – школярі, студенти та навіть зовсім літні. Ця поезія не має вікового обмеження – зрозуміла і імпонує всім.

"Ми не можемо сказати, що поезія Марини Брацило, наприклад, жіноча – ні, або тільки патріотична – ні. У неї все це, так би мовити, у комплексі. Вона писала так, як ніхто не писав. Її ні з кім не сплутаєш. Не випадково у свої 19 років Марина стала членом Спілки письменників України. Це було вибухом на всю Україну, що така юна була прийнята до Спілки. У неї надзвичайна природна закоріненість в українськість, в рідну землю, в рідну віру, національні традиції, національне коріння", - вважає викладач ЗНУ та координатор конкурсу "Хортицькі дзвони" Ольга Стадніченко.

Нагадаємо, Марина Брацило народилася, жила і похована на Хортиці, в яку була закохана і оспівувала у своїх віршах. На її честь три роки тому був заснований конкурс молодої української поезії "Хортицькі дзвони".