Тропіки у Придніпровських плавнях: де у Запоріжжі взимку літо шукати (ФОТОРЕПОРТАЖ)

Про це повідомляє кореспондент порталу Depo.Запоріжжя.
На запорізькій дитячій залізниці літо не закінчується ніколи. Тутешня паркова зона з клумбами та алеями, звісно ж, прекрасна теплої пори року, особливо на весні, коли розцвітають магнолія, тюльпанне дерево та ґрунтові квіти. Проте й взимку, в морози, тут можна на якийсь час зануритись у літо: у тутешньому зимовому саду – справжній тропічний ліс.
Як й належить у тропіках, тутешні рослини готуються до новорічного квіткового балу. "Ближче до Різдва розквітне пахистахис. Бутончикі щойно почали з’являтися. Тижні за два кущи будуть вкрити великими жовтими шарами з білими язичками. Це дуже красиво. Також на новорічні празники розквітне еухаріс, його ще називають різдвяною звіздою або амазонською лілею. "Еухаріс" означає "сповнений грації", або "найчарівніший", що насправді так і є, його варто побачити. А ось, стреліція королівська має квіти подібні до птахів, помаранчевого кольору з синіми ободками. А наша монстера делікатесна не тільки цвіте, а й плодоносить. Зазвичай на смак вона нагадує ананас і банан", - каже керівник ековідділу дитячої залізниці Віталій Уляніцький. Він опікуються цими рослинами, тож може розповідати про них безкінечно, і запевняє, що не тільки, коли розквітнуть, а й зараз, під час підготовки до цвітіння, його "підопічні" неменше прекрасні, і цікаво спостерігати, як "прокидається" це тропічне розмаїття.

Пахистахис тільки-но починає квітнути. Коли розцвіте, буде ще півроку дивувати своїми великими жовтими шишками-квітами з білими язичками.

Прокльовується сповнений грації еухаріс – за два тижні його бутончикі перетворяться на різдвяні зірки.

Стреліція королівська поки що думає цвісти чи не цвісти – все залежить від освітлення. Їй потрібне справжнє сонце, а не електролампочки.

Монстера делікатесна розродилася плодами, що на смак ананаса і банана, але у тропіках. Тут їй бракує належного опилення, тож на смак – трава травою.

Віталій Уляніцький показує мирт, який за двадцять років у зимовому саду дитячої залізниці так жодного разу й не цвів. За давньою традицією, квітами мирта прикрашають голову молодої, це весільна квітка – має на гілочках духмяні й неперевершено красиві віночки квітів. "Не цвіте, бо наречених у нас забагато, певно, боїться, що заламають", - жартує Віталій.

Спатифілум королівський – кущ з метр заввишки, за квітами подібний до домашнього. Кажуть, що спатифілум – "жіноче щастя". Можливо це так, але Віталій Уляніцький уточнює, що жіноче щастя – це коли чоловік дома.

Банан – дворічний, поки що не плодоносив.

Араукарія росле у зимовому саду уже п’ятнадцятий рік, щоразу виконує роль новорічної ялинки.

Крокодил – один з мешканців тераріума дитячої залізниці. Живе тут поряд з екзотичними рибками уже четвертий рік. Росте дуже швидко, напевно, через роки два йому доведеться спорудити побільший вольєр.

Нагадаємо, вузькоколійка запорізької дитячої залізниці прокладена по території Придніпровських плавнів з неперевершиними краєвидами. Довжина колії – близько дев’яти кілометрів, це найдовша дитяча залізниця в Україні. Довкола вокзалу залізниці – дуже красива паркова зона, є зимовий сад, тераріум та зоопарк. Але, як наголошує адміністрація, дитяча залізниця – не центр розваг, а місце для здобуття професійних навиків майбутніх залізничників.