Щоденник "Української весни": 1 березня 1917 року

Цією публікацією портал Depo розпочинає проект, присвячений подіям Української революції 1917-1921 років, що стала першою масштабною спробою вибороти незалежність.

Наприкінці лютого 1917 року в Петрограді, столиці Російської імперії, розгортаються масові протести. Вимоги тисяч учасників акцій, насамперед робітників, можна описати трьома головними гаслами: "Хліба!", "Геть війну!" (третій рік тривала Перша світова війна) та "Геть самодержавство! ". Цар Микола II до того часу встиг налаштувати проти себе і людські маси, і майже всі політичні партії, і значну частину армії. Сам монарх тоді перебував не у столиці, а в Могилеві, і не контролював ситуацію особисто. Для придушення виступів влада планувала використати армію. Однак війська, що дислокувалися в Петрограді, почали масово переходити на бік протестувальників. День, коли це сталося, 27 лютого*, став ключовим у цих подіях – протести перетворилися на революцію, яку потім назвуть Лютневою. Тоді ж в опозицію до царського уряду стала значна частина депутатів парламенту – Державної думи. Майже одночасно створюються дві структури, що претендують на владу в країні – Тимчасовий комітет Державної думи та Петроградська рада робітничих та солдатських депутатів. Новини про події в столиці швидко доходять до провінцій імперії, зокрема до українських губерній. Тут зміна влади почалася якраз із приходом весни.

1 березня 1917 року у Києві починається формування першого нового владного органу – Ради об'єднаних громадських організацій. Увійшли до неї представники місцевої влади та, говорячи сучасною мовою, активісти. Очолив Раду лікар Микола Страдомський. Рада була тимчасовою структурою без чіткого бачення майбутнього. Перші дні березня у Києві та по всій Україні, тій частині, що була в складі Росії, ще "перетравлювали" новини з Петрограда та думали, що робити далі…

*До моменту переходу на григоріанський календар на початку 1918 року всі дати вказують за старим стилем (юліанським календарем).