"Під ковпаком" у СБУ: Нащо запорізькі слідчі телефонують терористам на Донбас

На Запоріжжі нещодавно з'явився перший заочний вирок терористові. Мешканці області, принаймні у соцмережах, сприйняли цю звістку з долею скепсису щодо його практичної реалізації. Серед питань, які порушили користувачі в цьому зв'язку, найчастіше повторювалися кілька. Чи буде колись цей вирок приведений у дію? Чи не оскаржуватимуть подібні вироки терористи по закінченню бойових дій, адже, зрозуміло, що доказова база злочинів, що задокументовані "на відстані", може "кульгати"? Чи варто витрачати нині час і гроші на слідство і суди, коли навіть невідомо, чи доживуть обвинувачені до закінчення АТО?

Портал Depo.Запоріжжя спробував знайти відповіді на ці питання.

Вдруге не втече?

Перший заочний вирок терористові за матеріалами, зібраними слідчими УСБУ в Запорізькій області, був винесений Оріхівським районним судом Запорізької області у лютому цього року. Члена диверсійної групи батальйону "Восток", що в червні 2014-го брав участь у підриві залізничного мосту на перегоні станцій "Оріхівська – Мала Токмачка", було засуджено до 11 років позбавлення волі. Судили його заочно, оскільки він нині перебуває на непідконтрольних українській владі територіях Донбасу.

Підірваний терористами залізничний міст на перегоні станцій "Оріхівська – Мала Токмачка"

Однак вирок міг бути очним, адже в червні ця диверсійна група потрапила до рук СБУ, було відкрито кримінальне провадження, про що служба тоді ж і відзвітувала. Куди поділися диверсанти, в СБУ не коментують, але можна припустити, що, скоріше за все, були поміняні на українських військовополонених.

У 2014 році ці процеси тривали активно і, здається, хаотично. Особливо, в областях, що межують із зоною АТО, - Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій, куди "пачками" звозили відловлених терористів. Варто згадати таємничі походеньки "легендарного" харків'янина "Топаза" - антимайданівця Ігната Кромського, якого після другого затримання схопили на українсько-російському кордоні, коли всі думали, що він перебуває у слідчому ізоляторі СБУ. Тепер його судять в Харкові другий рік поспіль.

Ігнат Кромський ("Топаз") в харківському суді

Ще один приклад - "народний мер" Алчевська Микола Бойко, який після "допиту" майбутнім мером Дніпра Борисом Філатовим неочікувано сплив в окупованому Алчевську в кріслі заступника ректора тамтешнього "вишу". Де і перебуває до сьогодні.

Народний мер Алчевська Микола Бойко після затримання батальйном "Дніпро"

СБУ не поспішає ділитися подробицями цих "метаморфоз". Утім, той факт, що підривник мосту на Запоріжжі, що "загадково" втік від відповідальності 2014-го, отримав нарешті вирок, дещо заспокоює. Адже тепер, якщо він потрапить на очі українським правоохоронцям, його відразу запроторять за грати. Обмін (черговий?) - теж непоганий підсумок, адже кожен наш військовополонений вартий десятків таких диверсантів.

"Блискучих кар'єр" в ОРДЛО жоден з запорізьких терористів не побудував

Утім, потенційний "обмінний фонд" запорізьких терористів невеликий і, прямо скажемо, дешевенький.

В Управлінні СБУ Запорізької області геть спростовують думку, що регіон міг бути потужним "постачальником" бойовиків для ОРДЛО. За словами співробітників спецслужби, кримінальні елементи, яких привабила "войнушка" на Донбасі, знайшлися в усіх областях України. Під час оперативної робити запорізькі СБУшники "натрапляли" на вихідців із Західної України, зокрема, Івано-Франківської області, що воювали на боці терористів.

Наймасовіший виїзд запоріжців на Донбас стався у квітні 2014 року. "Головний запорізький сепаратист" - як він сам себе назвав в одному з інтерв'ю - Артем Тимченко заявив, що тоді разом із ним на підтримку штурмуючих Луганське СБУ виїхали близько півтисячі запоріжців. За словами прес-секретаря УСБУ в Запорізькій області Сергія Левченка, колишній журналіст і один із ідеологів запорізького Антимайдану дещо перебільшує. "Їх було близько 200 людей. Більшість їхали аж ніяк не брати участь в бойових діях. Вони їхали на "мирні протести". Так їм це подавали. Коли вони зрозуміли, де опинилися, на що їх штовхають, коли їм почали пхати в руки спочатку мисливські рушниці, потім більш серйозну зброю, вони почали повертатися назад. Принаймні, більшість із тих, хто тоді поїхав", - каже Левченко.

У СБУ не називають точну кількість мешканців Запорізької області, що нині воюють в лавах терористичних угрупувань ОРДЛО, але кажуть, що таких близько сотні. Стосовно 35 осіб, що беруть участь в терористичній діяльності (стаття 258-3 Кримінального кодексу України) Управління СБУ в Запорізькій області закінчило досудове слідство і скерувало до суду 34 обвинувальні акти.

Щодо згаданого Артема Тимченка, кримінального провадження за статтею "Участь в терористичній діяльності" стосовно нього немає - його розшукують за державну зраду. З інших більш-менш відомих в області персон, яких підозрюють у терористичній діяльності, закінчено досудове слідство стосовно колишнього запорізького підприємця і бандита Володимира Новикова "Алабая", екс-командира знищеного самими ж терористами батальйону "Троя".

Володимир Новиков ("Алабай")

До речі, з дуже великою натяжкою, можна сказати, що зі всіх запорізьких терористів він посідав "найвищу сходинку" в теругрупуваннях - був "цілим" "комбатом". Решті бойовиків - вихідців із Запорізької області доводиться задовольнятися рядовими ролями. Або ж, якщо вони свого часу служили в радянській армії та якось проявили себе в боях, їм можуть довірити командування якимось невеличким підрозділом. Як, наприклад, колишньому бердянському підприємцеві Ігорю Маманазарову "Узбеку", що став дрібним командиром в так званій "Козачій гвардії" Миколи Козиціна.

Ігор Маманазаров ("Узбек")

Досудове слідство стосовно "Узбека" теж завершено. Йому, "Алабаю" та решті бойовиків загрожує до 15 років позбавлення волі.

Чи винесуть суди обвинувальні вироки та чи не оскаржать їх згодом терористи?

СБУшники зізнаються, одна справа - задокументувати злочин, що був скоєний на території Запорізької області, як у випадку з підривником мосту, інша - зібрати доказову базу "на відстані". Утім, запевняють, що з процесуальної точки зору, виконують одні і ті ж самі дії.

Окрім доказів, зібраних під час оперативно-розшукових заходів, про які в СБУ воліють не казати, доказова база ґрунтується на свідченнях, зокрема, раніше затриманих бойовиків, даних про місце перебування підозрюваних, отриманих від мобільних операторів, повідомленнях самих бойовиків - у соцмережах та на електронних носіях, вилучених в їхніх родичів чи осіб з близького оточення тощо.

Підозрюваних у тероризмі, так само як і інших, викликають на допити. Це може відбуватися через родичів чи близьких, публікацію викликів на офіційних сайтах правоохоронних органів. В деяких випадках слідчі СБУ телефонують терористам прямо з робочих кабінетів, адже номера мобільних телефонів останніх для СБУ не таємниця.

Безпосередньо на судових процесах присутній адвокат, що безкоштовно надається в рамках безоплатної вторинної правової допомоги, тож умова змагальності також виконана.

У той же час в запорізькому СБУ дорікають жителям області, які не проявляють бажання допомогти слідчим в документації злочинів. Ті, хто має інформацію про терористів, у більшості випадків не хочуть брати участь в слідчих діях і судових засіданнях. Причому не з якихось моральних міркувань чи побоювання, а просто не воліють витрачати на це свій час.

Утім, в СБУ запевняють, що злочини документують ретельно, і після вироку суду терористам навряд чи вдасться його оскаржити. Підозрювані і обвинувачені опиняються в розшуковій базі, тож зроби вони крок на території, підконтрольні українській владі, - одразу опиняться в кайданках.

Набагато гірше йдуть справи з оголошенням у міжнародний розшук, точніше, ніяк не йдуть: Інтерпол не оголошує в розшук донбаських терористів, адже вважає їхні справи політично вмотивованими. Тобто, як це не прикро, і на четвертому році україно-російської війни, в них бачать не терористів і колаборантів, а сепаратистів. Як ще 2015 року казала у своїй лекції донецька викладачка Олена Стяжкіна: "Сепаратизм Європа розуміє і зітхає з розумінням. От Шотландія і Ірландія. Але наша історія не про них, а про Польщу 1939-го, про Угорщину 1956-го, Прагу 1968-го і Париж 1940-го". Однак, для Інтерполу Донбас, схоже, лишається "Шотландією і Ірландією".

Утім, є і втішні новини. За словами, прес-офіцера запорізького УСБУ, місцеві терористи не втечуть за кордон, навіть у Росію. "Я маю уяву про цих людей, це маргінальні елементи, колишні засуджені, алкоголіки, наркомани. У них навіть коштів немає для того, щоб виїхати за кордон. Може, лише в РФ, але нормально там існувати вони зможуть лише в тому випадку, якщо змогли якимось чином забезпечити себе російськими паспортами. А я маю в цьому великі сумніви", - каже Левченко.

Офіцер вважає, що заочне засудження терористів - надійна гарантія того, що вони не повернуться на мирні території і не скоюватимуть тут злочинів. Щодо реалізації вироків, то про це можна буде казати лише по завершенню АТО і поверненню Донбасу де-факто під українську юрисдикцію.

На вас ще чекають вдома

Утім, тих, хто не скоював тяжких злочинів, а обмежився тим, що постояв з рушницею на блокпостах терористів чи був на якихось допоміжних роботах, в СБУ закликають повертатися. І гарантують свободу.

На сьогодні програмою "На тебе чекають вдома", яка дозволяє колишнім учасникам терористичних угрупувань, що не скоювали тяжких злочинів, повернутися до мирного життя, скористалися 12 мешканців Запорізької області. Восьмеро повернулися 2014 року, троє - 2015-го, один - минулого. Усі вони сьогодні перебувають на свободі з родинами.

Нагадаємо, портал Depo.Запоріжжя згадував, як склалася доля запорізьких сепаратистів за два роки після "русскай вєсни".