Випробування запорізької дюймовочки: Чому крихітна мама-сирота живе в пологовому (ФОТО, ВІДЕО)

У Запорізькому перинатальному центрі 11 листопада за допомогою кесаревого розтину з’явився на світ хлопчик, до мами якого з перших тижнів вагітності була прикута увага лікарів. І це не дивно, адже молода матуся Ліля Моїсеєва – справжня крихітка: у свої 22 роки вона має зріст лише 128 см, а важить 42 кг. За словами лікарів, такі дюймовочки на Запоріжжі ще не народжували. Утім, незважаючи на побоювання медиків, дитина у Лілі народилася здоровою, з вагою 2,63 кг і зростом 48 см. І все було б добре, тільки, як дізналося Depo.Запоріжжя, історія життя запорізької дюймовочкидраматична. Дівчина - сирота, а тепер ще й матір-одиначка. В кімнату, яку виділила держава, її не пускають. Йти молодій мамі з дитиною на руках просто нема куди.

Вічне квартирне питання

Батьків Лілі позбавили батьківських прав, коли дівчинці було 11 років. Вона навчалася в школі-інтернаті у Молочанську. Потім поїхала вчитися у мелітопольське професійно-технічне училище на швачку. Після закінчення навчання, в 2014 році, Лілі як сироті держава видала ордер на кімнату в трикімнатній квартирі на вулиці Задніпровська, 11, що в Хортицькому районі Запоріжжя.

"Я одразу з ордером пішла у свою кімнату, але мене навіть в квартиру не пустили. Там живе родина, вони зайняли і мою кімнату. Я писала заяву до поліції, але ніхто навіть не пішов в квартиру подивитися і не захотів допомогти мені", - згадує дівчина.

Як з'ясувалося, в трикімнатній квартирі давно проживає звичайна родина. Своє житло вони не приватизували, тому кожному з членів родини належали конкретні метри житлової площі. Після смерті бабусі і дідуся, одна з кімнат повернулася державі. Ордер на цю кімнату і видали сироті Лілі.

Не маючі жодної підтримки і можливості потрапити до свого житла, дівчина була змушена поїхати із Запоріжжя. На щастя, її прихистила багатодітна родина. Ліля без діла не сиділа, допомагала по господарству та працевлаштувалася на швейну фабрику.

На початку 2016 року дівчина переїхала до Запоріжжя і жила у своєї подруги.

Найменша мама Запоріжжя

Незабаром Ліля дізналася, що вагітна. Вона звернулася до 9-ї міської лікарні Запоріжжя. Враховуючі особливості фізичного стану жінки, вагітність могла мати деякі ускладнення, тому лікарі звернулися по допомогу до колег з перинатального центру.

"Вона дуже хотіла народити дитину, не зважаючи на життєві ускладнення і фізичний стан. Тому ми прийняли рішення, щоб вона постійно була під наглядом лікарів, акушерів і гінекологів. Нашим професійним обов'язком було залишити Лілю в перинатальному центрі, щоб ми могли постійно спостерігати за її станом та станом дитини", - розповів головний лікар Запорізького обласного перинатального центру Олександр Кирилюк.

Тож з 13-ти тижнів вагітності Ліля фактично жила в центрі. Під час вагітності періодично виникали деякі ускладнення, але завдяки професіоналізму лікарів все пройшло добре. За словами Кирилюка, в його 35-річному досвіді роботи це перший випадок, коли породілля має такий маленький зріст.

Після 37-го тижня вагітності, лікарі переконалися, що дитина доношена, легені зрілі, і вже можна робити кесарів розтин. Ліля обрала датою пологів 11 листопада.

Операція пройшла швидко і без ускладнень. На сьогодні медичних та акушерських проблем ні у матері, ні у дитини немає. Новонароджений хлопчик має нормальну вагу і зріст, без будь-яких вад. Після пологів дитина весь час перебуває з Лілею.

"Я назвала сина Русланом. Я дуже щаслива, що в мене народилася дитина, я відчуваю себе мамою з першого дня його народження. Чоловічий характер Руслан поки ще не проявляє. Поводить себе спокійно, добре їсть, ночами не прокидається", - каже Ліля.

Дівчина справляється з дитиною добре, поки що ніяких турбот він не доставляє. Щоправда, щоб покласти чи дістати Русланчика з колиски, Лілі доводиться вставати на табуретку.

Про батька дитини молода мама розповідати не любить – одразу починає плакати. Каже лише, що розійшлися вони давно, на зв'язок чоловік не виходить і навіть не знає, що в нього народився син.

Сподівання на гарне майбутнє

Жартома лікарі називають Лілю "донькою перинатального центру". Вони опікуються нею, надають все необхідне. Зараз ані мати, ані дитина нічого не потребують. До Лілі також приходить подруга, з якою вона разом навчалася. Проте більше в дівчини нікого немає. Йти їй нема куди. Тому молода мама дуже вдячна, що їй дозволяють жити в пологовому будинку, а також за турботу, допомогу і увагу лікарів.

Головний лікар центру запевняє, що Ліля з дитиною буде жити у них до того часу, поки не вирішиться питання з її житлом.

"Юридично ми не можемо її тримати в центрі, але суто по-людськи зараз навіть не повстає питання, чи виписувати Лілю. Усі ми люди, ми чудово розуміємо, що у дівчини дуже важка життєва ситуація. Поки не будуть розставлені всі крапки над "і", Ліля з дитиною залишаться у нас", - говорить Кирилюк.

Коли Ліля оселилася в перинатальному центрі, потрохи почали розбиратися з питанням її житла. Головний лікар повідомив про ситуацію в служби соцзазхисту і поліцію. Ліля знову написала заяву до правоохоронних органів. Зараз справа вже дійшла до суду. Держава виділила адвоката для захисту. Щоправда, мешканці квартири, де Ліля де-юре має кімнату, у свою чергу, подали зустрічний позов. Вони домагаються того, щоб кімната перейшла в їхню власність. Запевняють: дівчину не виганяли, вона сама десь вешталася. Тому тепер хочуть довести в суді, що Ліля без поважних причин не з'являлася у квартирі понад півроку, а значить, її треба позбавити права на цю житлоплощу. Як все повернеться у суді та чим завершиться, говорити ще дуже рано. 

"Зараз мені нема куди йти з маленькою дитиною на руках. Не дивлячись на те, що в центрі до мене гарно ставляться і опікуються, мені дуже хочеться жити вдома, піклуватися про сина, щоб це були, все ж таки, домашні умови", - каже Ліля.