Вони повертаються: Чому через турнір "Беркуту" в Запоріжжі вибухнув скандал

Реакція Міністерства внутрішніх справ на новину про "беркутівський" турнір пам'яті загиблого бійців Сергія Цвігуна у Запоріжжі здивувала всіх радикальністю та оперативністю. У той самий день, коли почався скандал навколо події, 23 січня, заступник міністра Олексій Тахтай заявив, що співробітники, які брали участь у заході, більше не працюватимуть у поліції. А наступного дня у запорізькому обласному управлінні підтвердили: наказ про звільнення вже є. Скільки саме поліцейських буде звільнено та з яким формулюванням, не повідомляється.

Серед тих, хто, ймовірно, позбудеться посади – заступник начальника обласного управління полковник Андрій Долинний (він виступив на турнірі з промовою, яку завершив словами "Слава "Беркуту"!"), а також п’ятеро бійців спецпідрозділу поліції, які змагалися на ринзі з екс-"беркутівцями". При цьому містяни, які обговорюють тему в соцмережах, припускають, що звільнених просто "по-тихому" переведуть в інші підрозділи, або вони відновляться на посадах через суд. Сам Долинний заявив, що поки не готовий коментувати своє звільнення.

Андрій Долинний на турнірі

Запорізькі активісти та журналісти добре знають полковника Долинного вже багато років – він опікується громадським порядком в місті та постійно особисто буває на масових заходах. Серед учасників Революції Гідності одні вважають його винним у розгоні місцевого Майдану в січні 2014 року, інші, навпаки, впевнені: він робив все, що міг, аби не допустити ще більшого кровопролиття. Як би там не було, Долинний лишився на посаді після зміни влади. Влітку 14-го він у складі роти запорізької міліції встиг попрацювати у Краматорську, після чого навіть потрапив у базу даних "Трибунал Новоросії" як "український каратель" (зараз його анкети на сайті вже немає).

"Оце не пощастило – лишався на місці стільки років, а тут на такій маячні потрапив у халепу", - пишуть про звільнення полковника запоріжці. Інші жартують: мовляв, змагання організували спеціально, аби зняти Долинного. Чи не погарячкували у міністерстві і чи справді участь у такому турнірі є достатнім приводом для звільнення – питання відкрите. Долинний наполягає: те, що окремі "беркутівці" заплямували себе злочинами під час революції – не привід перекреслювати всю історію підрозділу, якому цього року виповнилося би 25 років (і в якому починав службу він сам).

Спробуємо придивитися – що це за змагання, які так обурили і громадськість, і київських посадовців.

23-річний запорізький "беркутівець" Сергій Цвігун загинув від кулі на Майдані в найкривавіші дні – 19 лютого. Сам турнір його пам’яті відбувся вже вдруге. Цього разу майданчик надав боксерський клуб "Бойові рукавиці". Організатором виступила місцева Спілка ветеранів "Беркуту", яку очолює Олександр Курніков. Рік тому ЗМІ захід майже не помітили – все пройшло без зайвого галасу. Що ж викликало скандал цього разу?

Перше – це окремі деталі організації турніру. В очі журналістів одразу впав подарунок для учасників – книжка "Нескорений "Беркут"". Її автором є колишній офіцер харківського "Беркуту" Дмитро Собина, який влітку 2014 року втік до окупованого Криму. Книжку було видано у сімферопольському видавництві. Хто саме привіз з анексованої території та вирішив подарувати цю літературу – невідомо. Інший нюанс – продемонстрована на турнірі картина "беркутівця", який зараз перебуває у СІЗО.

Другий момент пояснюється прислів’ям "скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти". Першим ЗМІ, яке висвітлило подію, став сайт з сумнівною репутацією zp.today, створений, за словами його засновника, для "пом'якшення антидонбаських і антиросійських настроїв в суспільстві". І якщо цей портал подав інформацію у відносно поміркованій формі, то відкрито сепаратистські або російські ресурси, які передруковували статтю, вже не соромилися у виразах. "В окупованому бандерівською владою Запоріжжі пройшов боксерський турнір пам'яті вбитого майданівцями "беркутівця"", - пише один із них. У соцмережах новину із радістю підхопили спільноти адептів "Новоросії", для яких, судячи з коментарів, учасники та організатори турніру – однозначно "свої" (попри те, що захід відкрили під синьо-жовтим прапором та під звуки українського гімну), а самі змагання мають сенс не як данина пам’яті загиблому, а як акт "спротиву київській хунті".

Нарешті, ще одна обставина, яка посилила інформаційний ефект – події навколо "беркутівців" по всій країні останнім часом. На справедливий суд над тими, хто розстрілював Небесну сотню, вже мало хто сподівається. Фігурантів відпускають та дають втекти. Зі Сходу постійно лунають повідомлення про переатестованих поліцейських спецпризначенців на блокпостах, які продовжують називати себе "Беркутом" та "кошмарять" ненависних їм волонтерів і добровольців. "Підрозділ можна перейменувати, але сутність його залишиться незмінною", - з цією думкою, яку висловив на турнірі один з екс-командирів запорізького "Беркуту", напевно, погодяться і самі "беркутівці", і їхні опоненти з Майдану. Доля бійців розформованого Аваковим підрозділу нагадує долю їхніх політичних союзників, "регіоналів". Хтось після Майдану втік та швиденько змінив шеврон із тризубом на такий самий, але з триколором, а хтось тихо відсидівся в Україні, а тепер, коли стало зрозуміло, що вже нічого не загрожує, продовжив діяльність під новими назвами. І перші, і другі прагнуть реваншу, про що заявляють все гучніше. Власне, турнір і був розцінений багатьма як сигнал: "Чекайте, ми повертаємося". "Як не раз було сказано, непокаране зло таки-да зростає", - так резюмував новину про запорізькі змагання журналіст Отар Довженко.

Отже, хотіли цього організатори чи ні, турнір став не стільки даниною пам'яті загиблого, скільки своєрідним "тестом" для суспільства: чи забуло воно, що вчинив "Беркут" три роки тому, чи розуміє, що непокаране зло зростає. Здається - не забуло, розуміє. А от МВС на такі прояви реагує вкрай несистемно і хаотично.