"Запорізька книжкова толока": Як місто металургів рвало культурні шаблони

Друга "Запорізька книжкова толока" завершила свою роботу у неділю, 23 жовтня. На три дні виставковий зал "Козак Палац", де відбувався фестиваль, став головним осередком культурного життя не тільки Запоріжжя, а й всього сходу України. За тим, як це було, спостерігав кореспондент Depo.Запоріжжя.

Левову частку фестивальної території займав книжковий ярмарок. Свою продукцію пропонували близько п’ятдесяти видавництв (як місцевих, так і гостей з Києва, Львова, Харкова, Дніпра), книгарень та онлайн-крамниць.

Тут були і такі "гранди", як "Темпора", "Клуб сімейного дозвілля", "Смолоскип", так і новачки цього ринку (які, попри невеликі наклади, часто вражали якістю видань та креативністю оформлення).

Погляди тисяч покупців миттєво привертала молода та епатажна "Люта справа".

Найбільше нагород фестивалю (зокрема гран-прі за енциклопедичну абетку "Франко від А до Я") завоювало "Видавництво Старого Лева".

Поруч із книжками розташувалися стенди з хендмейдом, патріотичною символікою, авторськими солодощами.

Щодо обсягів продажів видавці поки точних цифр поки не називають (ще не порахували), але, наприклад, "Видавництво Старого Лева" каже про приблизно тисячу проданих книжок. Які видання стали цьогорічними бестселерами – читайте незабаром у окремому матеріалі на Depo.Запоріжжя.

Видавці та автори неодноразово підкреслювали: минулого року, розуміючи, що їдуть на схід України, брали більше російськомовної літератури. Проте сотні покупців підходили з питанням: "а де ж версія українською?", і цього року побажання врахували.

Однак лише ярмарком фестиваль не обмежився. На двох поверхах "Козак Палацу" розташувалися шість локацій, у яких паралельно відбувалися презентації книжок та проектів, автограф-сесії, дискусії, лекції, концерти та вистави – загалом приблизно 270 заходів. "Стільки всього – не знаю, як всюди встигати, хоч розривайся", - поспіхом випалив один зі знайомих, перебігаючи з однієї локації до іншої.

Водночас працювала ще одна локація – дитяча, що отримала назву "Книголісся".

"Книжкова толока" не припинялася і з настанням темряви. З п’ятниці на суботу місцеві театрали-експериментатори влаштували "Ніч української драми", а з суботи на неділю ті, хто не спав, насолоджувались виступами гуртів та поетів.

Серед українських літературних (і не тільки) зірок, які цього року завітали до Запоріжжя, були брати Капранови, Лірник Сашко, Артем Полежака, Іван Семесюк (як письменник та як лідер новоствореного гурту "Пирятин"), Анастасія Дмитрук, Андрій Бондар, Антон Санченко, Остап Дроздов.

Щоправда, кількість гучних прізвищ була дещо меншою, ніж торік. Це пояснювали зокрема тим, що чимало представників вітчизняного культурного бомонду вирушили на найбільший в світі книжковий ярмарок, що проходив у ці дні в німецькому Франкфурті-на-Майні. "Ну що ж, будемо працювати, аби наздогнати Франкфурт", - казали, посміхаючись, організатори.

Засновник ЗКТ Ігор Гармаш неодноразово підкреслював, що фестиваль – це не тільки книжки. Тому тематика заходів не обмежувалася "чистим мистецтвом". Багато говорилося про війну, проблеми переселенців, людей з обмеженими можливостями, безхатченків.

За словами організаторів, кількість відвідувачів вони ще рахують, але вона точно була не меншою, ніж торік (а тоді на "Толоку" завітали сім тисяч чоловік). Минулого року така масовість подібного заходу в індустріальному Запоріжжі (ще й враховуючи той факт, що більшість авторів пише українською) шокувала всіх.

Перші особи міста та регіону фестиваль проігнорували – тільки на відкритті виступив заступник міського голови Анатолій Пустоваров. В однієї частини відвідувачів це викликало нерозуміння, інші, навпаки, записали це в "плюс": мовляв, без офіціозу та протокольних промов навіть краще. Натомість на "Толоці" бачили чимало інших відомих містян.

Для багатьох стало несподіванкою те, що цього року заходом зацікавився великий бізнес. Одним зі спонсорів (разом із західними грантодавцями, які вже другий рік поспіль фінансують "Толоку") став місцевий банк.

Декілька разів довелося чути від учасників (у кулуарах, а не на сцені) та завзятих книголюбів наступне: "Запорізька толока" хоч і поступається за масштабами львівському "Форуму видавців" чи "Книжковому Арсеналу" в столиці, але як мінімум не програє їм за атмосферою та ставленням організаторів до справи.

Фестиваль став своєрідним місцем зустрічі для запорізьких митців, громадських активістів, студентів, волонтерів. Як зізнався один з відвідувачів, "тут навіть необов’язково щось купувати чи йти на презентацію - можна просто тусуватись, усміхатися знайомим обличчям, пити з кимось каву та насолоджуватись цим творчим духом, якого так не вистачає у Запоріжжі. Саме тому тисячі містян чекатимуть на третю Толоку".