"Червона Рута" – не отрута!": Як вибухнув чверть сторіччя тому "бандерівський" фестиваль у "красному" Запоріжжі

Запорізька “Червона Рута” закінчилася за чотири години до введення надзвичайного стану у країні

"Червона Рута" – не отрута!": Як вибухну…

У ці дні чверть століття тому, з 8 по 18 серпня 1991 року, у Запоріжжі відбувся другий фестиваль “Червона Рута”. Як він відбувався, пропонує згадати портал Depo.Запоріжжя.

Після першого, чернівецького, 1989 року, запорізький фестиваль буквально шокував його організаторів та учасників. Де місцеві глядачі?! Здавалося, місто ніби вимерло. Ніде нікого. У палаці спорту “Юність” та палаці культури “Жовтневий”, де проходили конкурсні тури фестивалю, серед глядачів місцевих мешканців майже не було. Заключний гала-концерт на стадіоні “Металург” більшість запоріжців також проігнорувала, або ж побоялася на нього прийти. Певно панівні на той час “червоні директори” доклали максимум зусиль, щоб пролетарська народо-маса індустріального міста не посунула слухати пісні “бандерівців”. Ймовірно, саме тому бракувало й реклами “Червоної Рути”. Було лише декілька розтяжок над проспектом Леніна, а також біля “Юності” та “Жовтневого” афіші, на яких оголошення про розклад фестивалю невідомі місцеві аматори замалювали словами: “хохли”, “бандерівці” тощо.

Запорізька “Червона Рута” закінчилася за чотири години до введення надзвичайного стану у країні - фото 1

Поки тривав фестиваль, стояли дуже спекотні дні. Воно б нічого, якби не промислові викиди. Особливо вранці та вечорі. Тоді над заводськими трубами стояли різнокольорові стовпи диму. У місті – не продихнути, вулиці ніби туманом були вкриті. І це, не зважаючи на те, що за кілька днів до фестивалю до Запоріжжя нагрянули “зелені” – анархісти зі всього СРСР. На вулиці Діагональній, поблизу промислової зони, розбили наметовий табір та вивісили плакати зі своїми вимогами: не отруювати місто промисловими викидами. Декілька активістів навіть примудрилися вилізти на трубу коксохімічного заводу і там, на висоті, прикували себе ланцюгами. Правоохоронці та керівництво заводу намагалося зняти їх з труби та ліквідувати табір “зелених” до початку “Червоної Рути”. Не встигли, супротив “зелених” виявився набагато сильнішим. Хоча правоохоронці двадцять дві особи все ж таки спромоглися арештувати.
“Зелені” мужньо боронили свій табір до початку “Червоної Рути” і дочекалися підтримки. Завдяки втручанню вітчизняних та зарубіжних журналістів, а також народних депутатів, які приїхали до Запоріжжя на “Червону Руту”, арештованих відпустили. Крім того, на підтримку “зелених” учасники фестивалю влаштували екологічну ходу вулицею Діагональною до заводів – зі свічками і імпровізованою виставою про смертоносність промислових викидів запорізьких заводів. Причому, місцеві до цієї ходи не приєдналися, лише одиниці. А ті запоріжці, що спостерігали за ходою обіч доріг, викрикували образливі слова, вимагали забиратися геть і “не отруювати життя трудящих”. У відповідь на це й народилося гасло: “Червона Рута” – не отрута!”, яке стало основним на цьому пісенному фестивалі у Запоріжжі.

Ймовірно, тими ж стараннями “червоних директорів”, фестиваль стартував не восьмого серпня, як планувалося, а пізно увечері десятого. Старт “Червоної Рути” загальмували пожежники. Лише після втручання “згори”, дозволили ввімкнути електрику в палаці спорту “Юність”, де проходив конкурсний марафон.

Запорізька “Червона Рута” закінчилася за чотири години до введення надзвичайного стану у країні - фото 2

Журі поділило учасників фестивалю за жанрами: поп-музика, рок і співці, але це лише умовно. Виконавське розмаїття солістів та груп значно виходило за рамки визначених та звичних форматів. Зокрема, як відзначали фахівці у свої рецензіях, Жанна Боднарук (Чернігів) з піснею “Приворожи” проілюструвала язичницьку традицію замовляння, Анжеліка Корщинська (Ужгород) поєднала академічний вокал з народною манерою виконання, Олексій Грицишин (Кривий Ріг) відтворив епос у електронному супроводі. Зворушливими і ліричними були пісні у виконанні В’ячеслава Хурсенка (Луцьк) та Тараса Житинського (Івано-Франківськ). Дещо з новим на той час естрадним напрямом поп-кабаре виступали гурти “Бункер Йо” та “Жнива”. Український реп викаблучував Андрій Круценко (Київ). Вразили особливою вокальною неповторністю сестри Леся та Галя Тельнюк (Київ). “Червоні черешні” (Рівне) були чи неєдині, що грали поп-джаз. Співів так-собі Олексій Вакула (Харків), але, щоб справити враження, добряче бив себе ножами та босоніж витанцьовував на битому склі. У кращих традиціях львівської поп-школи виступили гурт “Пліч-о-пліч” та Оля Юнакова, дует “Крок” та Ірчик зі Львова.
На запорізькій “Руті” першої премії ніхто не отримав. У жанрі поп-музики друга премія дісталася гурту “Пліч-о-пліч”, Жанні Боднарук та В’ячеславу Хурсенку. Третя – гурту “Бункер Йо” , Тарасу Житинському, Лесі і Галі Тельнюк, Андрію Кілу. Дипломати: Алла Попова, Сергій Круценко, Олексій Вакула, “Жнива”, “Тандем”, Орест Братущик та Орест Хома, Ірина Грей, Анжеліка Корщинська, Олексій Грицишин та гурт “Гайд-Паркан”.

У жанрі рок-музики: другу премію отримали “Табула Раса” (Київ) та “Форте” (Львівська область). Дипломати: “Еней”, “Імперія”, “Страйк”, “Д’еректор” та інші.
Переможцями авторської пісні були названі Віктор Царан, Андрій Чернюк та бард-гурт “Мак-Дук”.

Запорізька “Червона Рута” закінчилася за чотири години до введення надзвичайного стану у країні - фото 3

Фінішувала запорізька “Рута” гала-концертом на стадіоні “Металург”. Серед глядачів місцевих також було небагато, на трибунах - в основному учасники фестивалю. Звісно, вони бурхливими оплесками зустрічали зірок першої, чернівецької “Рути”: Сестричку Віку, Тризубого Стаса та “Братів Гадюкиних”, а ось босоногого Андрія Миколайчука з його “Піду втоплюся у річці глибокій” довго не відпускали зі сцени.

А на завершення призер цього фестивалю Анатолій Сердюк (Запоріжжя) натхненно та пророче співав свою пісню на слова Дмитра Павличка “Вставай, Україно, вставай…”
Закінчився концерт запорізької “Червоної Рути” за чотири години до введення у країні, тоді ще СРСР, надзвичайного стану, арешту Горбачова та “Лебединого озера” на телеекранах. Проте загальмувати хід історії вже було неможливо…

Фото з архіву учасника фестивалю Анатолія Сердюка.

Всі новини Запоріжжя сьогодні читайте на Depo.Запоріжжя

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme